Представництво Європейського Союзу в Україні

Що робить Представництво Європейського Союзу в Україні?

Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито в Києві у вересні 1993 року. У 2009 році, після набуття чинності Лісабонської угоди, яка окреслила оновлені принципи функціонування ЄС, воно перетворилося на Представництво Європейського Союзу в Україні.

Представництво має статус дипломатичної місії (аналогічно з тим, який зазвичай мають посольства держав), і є одним із 130 представництв ЄС у світі.

Головними завданнями Представництва ЄС в Україні є сприяння політичним та економічним зв’язкам між Україною та ЄС, відстежування прогресу у впровадженні Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, інформування українського суспільства щодо розвитку Європейського Союзу й окремих аспектів його політики та участь у реалізації програм допомоги ЄС Україні.

Стежити за діяльністю представництва ЄС в Україні можна на сайті https://eeas.europa.eu/delegations/ukraine_uk

Якими є поточні пріоритети Єврокомісії і який вплив вони матимуть на Україну?

Європейська Комісія визначає пріоритети діяльності, головні вектори розвитку Євросоюзу – подібно до того, як це роблять національні уряди для своїх держав. Єврокомісію очолює президент, її члени призначаються на п’ятирічний термін. У 2019 році президентом Єврокомісії стала німкеня Урсула фон дер Ляєн, яка й окреслила пріоритети на 2019–2024 роки. Це – Європейський “зелений” курс, цифровий перехід, людиноорієнтована економіка, посилення ролі Європи у світі, просування європейського способу життя та новий поштовх для європейської демократії.

Оскільки Україна має намір стати членом Євросоюзу, ці пріоритети матимуть вплив і на внутрішню політику нашої країни.

Європейський “зелений” курс є планом поступового переходу до кліматично нейтральної Європи. Це означає, що за наступні три десятиліття континент буде знижувати викиди вуглекислого газу в атмосферу аж до повного нуля у 2050 році. Такий перехід потребуватиме фундаментальних змін в економіці та запровадження нових, дружніх до екології технологій: електромобілів замість машин із двигунами внутрішнього згоряння, виробництва енергії з відновлювальних джерел замість вугілля чи газу, запровадження більш високих екологічних стандартів у промисловість. На цю технологічну модернізацію будуть спрямовані ініціативи та інвестиції ЄС.

Україна вже заявила про своє бажання брати участь у Європейському “зеленому” курсі та разом з ЄС рухатися до кліматично нейтральної Європи з урахуванням можливостей української економіки.

Цифровий перехід відкриває справжню “digital десятирічку”, протягом якої інтенсивно розвиватимуться цифрові технології, посилюватиметься роль інновацій у повсякденному житті, створюватиметься необхідна інфраструктура, розроблятимуться регламенти ЄС у сфері штучного інтелекту та стандарти кібербезпеки. Україна теж поступово інтегрується до Єдиного цифрового ринку ЄС: так, уже досягнуто прогресу в розвитку

електронного урядування, відбувається гармонізація законодавства у сфері електронних комунікацій. Крім того, Україна планує брати участь у кібердіалогах з ЄС для посилення безпеки й боротьби з кіберзлочинами.

Людиноорієнтована економіка буде спрямована на подолання бідності та нерівності, досягнення стабільності, яка б повністю відповідала потребам жителів ЄС. Основою цієї економічної моделі є малі й середні підприємства, які вимагають підтримки для досягнення заявленої мети. Зростання ролі малого та середнього бізнесу, подолання бідності важливо і для України, отже в цьому питанні ми теж перебуваємо на одній хвилі з Європейським Союзом.

Посилення ролі Європи у світі планується досягати через переваги, які дає торгівля з ЄС – одним із найбільших ринків світу, а також запровадження високих стандартів у сфері екології, захисту довкілля (що очевидно буде головними питаннями людства на найближчі десятиліття) і праці. Європейське лідерство також досягатиметься через співпрацю з країнами-сусідами ЄС. Європейська політика сусідства сьогодні охоплює 16 країн, серед яких є і Україна.

Просування європейського способу життя – це про верховенство права і справедливість як основу світогляду ЄС. У практичному вимірі це означає нульову толерантність до корупції, дотримання прав і свобод людей у тих країнах, які прагнуть розвивати тісні стосунки з Євросоюзом, захист від будь-яких форм дискримінації і захист прав споживачів – у тому числі через запровадження таких стандартів, які гарантують якість і безпеку товарів і послуг.

Новий поштовх для європейської демократії означатиме посилення демократичних норм і процедур, підвищення ефективності взаємодії інституцій ЄС у світлі викликів ХХІ століття, коли фейк-ньюс і дезінформація здатні впливати на цілі країни та народи.