Непростий шлях формування Перспективного плану територіального об’єднання громад Закарпаття, схоже, вийшов на фінішну пряму. Про це засвідчив депутатський день проведений минулого тижня, на якому депутатському корпусу і громадськості було представлено модель потенційних спроможних громад.
Нагадаємо, саме розробка варіанту плану облдержадміністрацією спровокувала справжню активність, і депутатів, і сільських лідерів, і самих громад. Нині ж, врешті, маємо справжній діалог, мета якого – формування і визначення реального плану перспектив. Принаймні, у цьому переконаний беззастережний поборник реформ - член Громадської ради при ОДА, колишній ректор Національної академії державного управління при Президентові України, науковець Володимир Приходько:
- Метод нашого краю – це компромісний пошук діалогу. Я вже неодноразово наголошував, що роз’яснення реформи, її ключових засад відбувається із відчутним запізненням, тому інформація для депутатського корпусу усіх рівнів, громадськості, подається «згори» великими порціями. Будемо відвертими: спочатку вона сприймалися в штики. Що відбулося? Замість визрівання і роз’яснення на базовому рівні, визрівання на середньому рівні, підняття на найвищий – вона, якби, нав’язувалася згори. Зараз відбулося балансування інформації – зверху і знизу. Досвідчені депутати задумалися, почали рахувати, почали виходити на реальні контури громад, служби адміністративних послуг, які будуть діяти в громадах. Уже з’явилися пропозиції, статистика, технологічність – ми, врешті, вийшли на експертний рівень обговорення.
Якщо перші засідання робочої групи, на яку було покладена реалізація Закону України «Про добровільне об’єднання…» відбувалися, так би мовити, на високих тонах, то нині представники виконавчої і представницької влади в регіоні, врешті, почали розмовляти як партнери. Олег Боршовський, заступник управління архітектури та містобудування, як основний виконавець технічної роботи зі створення Перспективного плану, майже звик до обвинувачень щодо самовільного «нарізання» майбутніх територіальних об’єднань. Зізнається, до справжніх баталій був готовий:
- Як бачите, робота з пропозиціями, які ми отримали від районів, «додала» попередній моделі Перспективного плану ще 13 районів. Робота триває, зрештою, триватиме вона і після прийняття плану обласною радою. Але той настрій, який ми маємо на сьогодні, вселяє в мене впевненість, що Закарпаття матиме найбільш реальний перспективний план!
Реально змінився настрій і депутатського корпусу. Заступник голови Закарпатської обласної ради Михайло Попович не приховує – його на початку роботи сприймали мало як не головного противника реформ. Натомість, зараз більшість визнає: роботу над планом варто було максимально узгоджувати із прагненням громад:
- Кожна розмова, кожний конструктивний діалог – це крок вперед. Ми могли прийняти формальний план, який би максимально відповідав Методиці. Але ж його виконання має відбуватися, у відповідності до Закону, з урахуванням бажання кожного члена громади, або щонайменше, її більшості. Бо коли ми вийдемо на засідання сесій, обговорення, що ми будемо говорити – про формальний план і даремно витрачені зусилля? Сьогодні ми маємо 51 громаду, але робота триває далі, і нехай ми до сесії не вийдемо на ідеальний варіант, але до сесії, я впевнений, ми вийдемо на той варіант, який буде підлягати реалізації і буде сприйнятий людьми!
Як відомо, попередній Перспективний план, підготовлений обласною адміністрацією, не був розглянутий на сесії Закарпатської обласної ради і відкладений до наступного засідання. А воно заплановане на першу декаду серпня. Саме на цей час спрямовані зусилля експертів, громади, яка вже усвідомила незворотність і, головно, необхідність реформи! Її ж сподіваються ті, хто результативність таких змін бачив особисто. Серед них – і досвідчений дипломат, за плечима якого – робота в Польщі та Чехії, Іван Грицак:
- Те, що в Україні назріла адміністративно-територіальна реформа, а я б навіть наголосив: реформа самоврядування, ні у кого не викликає сумнівів! Цей механізм не може працювати далі: село заробляє, все - в Київ, а з Києва - іти, просити, дайте назад. Оце треба говорити! Багато змінилося з того часу – 44-45 років, коли була остання реформа запроваджена: наділені сільські ради, райони і т.д. Безперечно це треба змінювати! Ви знаєте, я - оптиміст! Я працював у Польщі 8 років, дивився, як Польща піднімалася… Я заздрив білою заздрістю полякам, як вони відбудовують свою державу, серце мені рвалося від того, що у нас цього не відбувається! Тут залежить від багатьох із нас… Якщо будемо менше красти, будемо патріотами: в селі, районі, області, країні. У нас буде гарна держава. Ми маємо шанс! І ним треба скористатися!
Офіс реформ у Закарпатській області
Остання зміна сторінки: 31-07-2015 10:45