Надворі осінь. Прекрасна пора – все навколо майорить грайливим різнобарв’ям. Дерева у неповторних кольорах та напівтонах вже почали скидати свої шати і листячко стелиться...
Вже стало ,,доброю” звичкою майже для кожного ,,гарного господаря” спалювання опалого листя. Але чи справді добру справу ми робимо? Виявляється – ні. Шкода від такої процедури більша, аніж ми можемо уявляти, як для людей, так і для атмосфери в цілому. Листя весь рік вбирає в себе шкідливі речовини, а при його спалюванні в повітря виділяється майже вся таблиця Менделєєва. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються пестициди та діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття. Нещодавно проведені дослідження довели, що спалення сміття та деревини на одному, окремо взятому подвір’ї, може призвести до більших концентрацій діоксину ніж промисловий спалювач сміття. Дим від спалювання сміття та деревини містить пари та маленькі тверді часточки, які залишаються у повітрі на довгий час у завислому стані і можуть проникати глибоко в легені при вдихуванні, викликаючи руйнування клітин та сильно подразнюючи слизові оболонки очей, носа та горла.
При згорянні, до прикладу, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких є отруйними для людини. Саме вони як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогени. При горінні гуми утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, інші захворювання органів дихання.
Спалювання рослинності не тільки завдає шкоди довкіллю та здоров’ю людей, а й може перерости у неконтрольоване горіння, спричинити лісові пожежі.
Окрім того, маємо пам’ятати, що зелені насадження є не тільки “легенями” планети, киснем яких дихає все живе на Землі. Вони також виконують важливу роль біологічного фільтру, який очищує навколишнє середовище. Подібно фільтрувальному паперу, вони затримують на собі величезну кількість забруднювачів.
Державна екологічна інспекція попереджає громадян, що чинним природоохоронним законодавством заборонено спалювання опалого листя, залишків рослинності та, тим більше, будь-якого сміття.
То що ж робити з опалим листям? Є альтернативні методи його переробки, серед яких, наприклад – компостування, що є абсолютно безпечним для навколишнього середовища і для людського організму. Листя достатньо просто накрити поліетиленом для пришвидшення процесу. Хорошим варіантом є компостування не лише опалого листя, але й таких матеріалів як трава, гній, лушпиння картоплі та інші овочі і фрукти, харчові відходи також підходять для компостування. М’ясо, жир та молочні продукти не рекомендується компостувати через виникнення різкого неприємного запаху та імовірності появи й розмноження паразитів. А навесні готовий компостний продукт може стати у великій пригоді на вашому подвір’ї та у господарстві. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення ґрунту і підвищення його родючості.
Будьмо дбайливі і природа буде до нас прихильною.
Наталя Козуряк
Остання зміна сторінки: 30-10-2013 11:55