Чисто – не там, де прибирають…

Проблема збору та утилізації побутових відходів є актуальною по всій Україні, а для мальовничого Закарпаття та, зокрема, туристично-перспективної Рахівщини вона є особливо болючою. У зв'язку з тим, що склад вітчизняних відходів усе більше наближається до західного (одноразовий посуд, алюмінієві банки для напоїв, целофан, пластикова упаковка), кількість їх має сталу тенденцію до щорічного збільшення.

Сектором інфраструктури, житлово-комунального господарства та будівництва райдержадміністрації спільно з районними службами проводиться постійна робота з питання благоустрою та санітарної очистки населених пунктів району, однак вжитих заходів виявляється недостатньо, щоб привести територію району в належний стан. Проблема й надалі залишається невирішеною. Комунальні підприємства, які мають укладені угоди з сільськими, селищними, міською радами, не завжди виконують свою роботу, адміністративні комісії, створені при виконкомах місцевих рад, на жаль, активно працюють не у всіх населених пунктах. У результаті побутові відходи продовжують забруднювати річку, ліси та домогосподарства. Страждають і атмосфера, і підземні води, куди просочуються отрута, токсичні речовини.

Ніхто не сумнівається, що потрібно берегти все, що подарувала нам Матінка Природа. Водночас, маємо усвідомити, що чисто – не там, де прибирають… а там, де не смітять. Гляньмо у вікно … за кордон. У більшості європейських країн не побачимо на вулиці, ба навіть біля контейнера для відходів пляшки, жуйки чи банально обгортки від цукерки. Хоча побутових відходів там ймовірно більше, ніж у нас. Це свідчить як про налагоджену систему переробки та утилізації побутових відходів, так і про відповідне ставлення громадян – вони цінують та підтримують чистоту того місця, де проживають. Тож берімо з них приклад.

Кожен повинен усвідомити важливість наведення, збереження та дотримання чистоти у нашому неймовірно гарному краї. Адже навряд чи хтось буде сперечатись про отримання задоволення від знайденого під смерекою в лісі апетитного грибочка, а не пляшки від пива або поліетиленового пакета з непотребом, від випитої джерельної води зі струмочка. Чи то прогулюючись спостерігати чисті береги річки, прибрані узбіччя доріг. Тому нехай кожен небайдужий вийде на вулицю та приведе до ладу власний двір, прибудинкову територію... Для цього не потрібно значних матеріальних та фізичних затрат. А надалі – підтримувати вже наведений порядок.

Нам з вами випало споглядати неймовірну красу навколо, більше того жити в ній, дихати, впиватися нею. Натомість маємо цінувати багатства нашого краю та берегти чистоту нашої природи.

Наталя Козуряк