Двигуном будь-якої демократії є громадянське суспільство

Двигуном будь-якої демократії є громадянське суспільство. Демократію не можна насадити згори, вона проростає знизу, із зростанням рівня свідомості, із активності громадян, діяльності громадянських організацій.
Стан розвитку громадянського суспільства, змушує задуматись над перспективами його розвитку. За даними соціологічних опитувань за останні роки, майже 50% громадян не довіряють громадським організаціям та не вірять в їх ефективність. І таким чином відсутнє бажання вступати до громадських формувань, проявляти громадську ініціативу, оскільки побутує думка, що це нікому не потрібно, це все формально та не дасть жодних результатів.
Така прикра ситуація з громадянським суспільством виникла в результаті зневіри громадян в тому, що вони самі можуть вирішувати свої проблеми та спричинена значною мірою соціалістичними пережитками. Водночас, незважаючи на комуністичне минуле, умови розвитку громадянського суспільства важко назвати не сприятливими на даному етапі.
На початку свого розвитку, всі без винятку демократичні країни визначали зростання кількості та ролі громадських організацій пріоритетом розвитку демократії. Так, зокрема у 2012 році Указом Президента України затверджено Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації. Вона спрямована на утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави, запровадження громадського контролю за діяльністю влади, забезпечення незалежної діяльності інститутів громадянського суспільства, посилення їх впливу на прийняття  суспільно важливих рішень, створення умов для забезпечення  широкого представництва інтересів громадян в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Стратегія безумовно, спрямована на сприяння щодо вирішення важливих питань життя суспільства.
Залучення громадян та формування довіри у суспільстві є основним пріоритетом  влади щодо розвитку громадянського суспільства. Від самого початку свого створення громадські організації повинні формувати солідарність між громадянами, активізувати їх у відстоюванні власних прав та виконанні обов’язків.
Громадські організації, в тому числі Рахівського району мають вийти на рівень самофункціонування та самофінансування при досягненні нових пріоритетів, а держава зможе всебічно сприяти діяльності таких.
Популярним на Закарпатті є вливання значних сум у громадські ініціативи за рахунок Західних фондів. Необхідною умовою для отримання коштів з яких, є представлення Гранд Проекту. Зокрема, для донорів пріоритетами є навчання та створення організаційних умов для діяльності громадських організацій. В підсумку, це призводить до того, що багато сучасних громадських активістів володіють високим інтелектуальним рівнем, досвідом закордонних поїздок, але, водночас, вони мають формальний характер.
Для більшості з них громадська діяльність носить локальний неефективний характер. Відповідно, такі організації не можуть жити без зовнішніх вливань, і ні зростання сум, ні час не збільшують їх організаційну спроможність.
Насправді, єдиним, що робить громадянське суспільство сильним і є самі громадяни. Жодна зовнішня фінансова допомога і державне замовлення не зрівняється з підтримкою, яку можуть надати громадяни своїми коштами чи участю.
Тож, тільки за умови громадської активності можливий розвиток Рахівщини та держави загалом.
Вікторія Васильовка

Остання зміна сторінки: 22-10-2013 09:54