Чергова порція нововведень від Кабміну торкнулася цього разу єдиного, що ще тримає Рахівщину на плаву. Лісове господарство, відповідно до недавно схваленої Стратегії, планують реформувати до 2022-го року. Наміри, начебто, благі, позаяк до діяльності причетних до лісового господарювання організацій та підприємств, незалежно до форм організації, постійно виникає чимало запитань, вирішення яких, щоправда, не завжди залежить від них, а лежить у законодавчій площині, інформує "Зоря Рахівщини". Але схема запропонованих змін, викладена у Стратегії, нічого, крім розведення рук від подиву, не викликає.
Інколи складається враження, що автори документа (а лісівники-практики стверджують про свою непричетність навіть до обговорення пунктів написаного, хоча інші запевняють про муки творчості біля шістдесяти науковців впродовж двох років над кінцевим варіантом), не дуже переймалися логічністю викладу аргументації, забуваючи про зміст попередніх сторінок. Намагання досягти бажаного результату, який недвозначно прослідковується наприкінці кількарічного творіння, і було рушійною силою, з якою розбиралися під час наради при голові райдержадміністрації директори держлісгоспів, представники бізнесу, члени асоціацій підприємств та підприємців ясінянської та богданської долин, голови органів місцевого самоврядування, районної ради Василь Дан і його заступник Іван Копич, керівники структурних підрозділів РДА, перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Турок, приватні підприємці будівельних фірм та інші.
Насамперед, очільник райдержадміністрації Павло Басараба ознайомив присутніх з текстом Стратегії, зазначивши, що в головному вона суперечить обраному курсу на децентралізацію влади, адже передбачає «посилення ролі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства». Наступний цікавий пункт визначає передачу функцій здійснення господарської діяльності у сфері лісового та мисливського господарства новоствореному суб’єкту господарювання державної власності, повноваження щодо управління корпоративними правами якого здійснюватиме Кабмін. Виходить якась нісенітниця і незрозуміла реорганізація, коли на зміну діючій структурі державної власності прийде подібна. Навіщо вигадувати велосипед, стверджуючи, що масло може бути масляним? Суть насправді криється в управлінні корпоративними правами, а також у фінансовому забезпеченні впровадження Стратегії, де реалізація необхідних заходів здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів лісокористувачів, а також інших джерел, у тому числі коштів міжнародних організацій та іноземних інвесторів. Часом чи не останнє твердження є тією відправною точкою, задля якої цілком зрозумілі речі перевертають з ніг на голову.
А що і наші голови (мешканців району – ред.) потрапляють до сфери зацікавленості потужного капіталу із-за меж країни, свідчить факт, що лісистість території Рахівщини становить 77,8 відсотків, і те, що в сусідній області потужна австрійська фірма, яка зажила не зовсім позитивний імідж у сусідній Румунії, будує лісопереробний завод.
Власне бачення розвитку подій висловили і директори держлісгоспів. Зокрема, керівник Ясінянського ЛМГ Василь Теличук повідомив, що державне підприємство тільки з початку року сплатило 23 млн. грн. різноманітних податків та зборів при загальній реалізації продукції на 47 млн. грн., зменшивши майже на 30 тис. кбм. обсяги лісозаготівель.
Одне із зауважень, яке передбачається виправити після впровадження Стратегії, є покращення протидії самовільним рубкам. З подібним явищем дають раду на підприємстві, от тільки міру покарання обирає суд. Як працюють українські суди – відомо всім, тому недоречно всі гріхи звалювати на лісову охорону, яку теж, напевно, ліквідують, створивши службу лісових інспекторів.
Про належне досудове слідство і затягування розгляду справ у судах йшлося і в коментарі до виступу директора ДП «Ясінянське ЛМГ» голови райдержадміністрації. Чи буде ефективною робота лісових інспекторів і у якій формі її організують – поки що невідомо.
Директор ДП «Рахівське ЛМГ» Володимир Приступа підкреслив, що пункти Стратегії суперечать реаліям і один одному. І потім, що таке оптимізація та реорганізації структури та функцій суб’єктів господарювання державної власності, – деталізувати немає потреби. Район уже зіткнувся з подібним явищем і відчув його наслідки у зменшенні кількості працюючих та у надходженнях до бюджету.
Якщо аналізувати пункти Стратегії, то цілком незрозумілим видаються багато тверджень. Наприклад, за даними документа, площа осередків шкідників і хвороб складає більше 600 тис. га. У той же час запровадженням нових Санітарних правил обмежено здійснення заходів з оздоровлення територій. Це ж стосується і вирішення питання ліквідації наслідків буревіїв, які прокотилися Рахівщиною 29 червня та 17 вересня.
У документі йдеться про те, що однією з основних причин виникнення проблем у галузі є недосконалий механізм продажу необробленої деревини. Але щокварталу проводяться аукціони, впроваджуються електронні торги, щоправда, саме їхня недосконалість і може призвести до колапсу й залишити поза увагою місцевого товаровиробника. Про створення економічних стимулів для поглибленої переробки деревини всередині країни, напевно, варто подбати на законодавчому рівні, як це відбувалося після впровадження мораторію на вивіз кругляка, що стимулювало відчизняне виробництво. Не відкладаючи у довгий ящик, вже нині слід здійснювати державне стимулювання розвитку господарської діяльності у деревообробній галузі з отриманням доданої вартості, а не зобов’язувати прибуткові лісгоспи утримувати збиткові. Тобто, все можна удосконалювати вже на існуючій базі, без створення аналогічної.
Резюме по схваленій Кабміном Стратегії дасть з’їзд профспілок працівників лісової галузі, який передбачається провести найближчим часом.
Як запевний директор ДП «Великобичківське ЛМГ» Юрій Сойма, у Рахівщини залишився практично єдиний ресурс, за рахунок якого формуються надходження до бюджетів усіх рівнів, функціонує лісозаготівля та переробка деревини, опалюються домівки місцевого населення, відбувається розвиток рекреації та туризму. Звичайно, виникає і безліч питань щодо удосконалення роботи, але для цього немає потреби усе докорінно змінювати, створивши подібне. Стратегія не дає відповіді на всі запитання, бо розроблялася без участі фахівців-практиків.
Директор ТОВ «ВГСМ», депутат обласної ради Ірина Мацепура не була настільки категоричною, які попередні виступаючі. Адже, Стратегія – рамковий документ, від схвалення якого ні холодно, ні душно. Поки що це тільки наміри. Інше питання, на яке ми не здатні дати відповідь і яке прозвучало від представників Світового банку, як ухитряємося, маючи подібний потенціал лісів, заробляти майже у десять разів менше, ніж найближчі сусідні європейські країни. І над цим теж варто і серйозно задуматися.
Приватний підприємець Дмитро Андріюк теж наголосив на невідповідності пунктів Стратегії, у якій стверджується, що насправді робота ведеться. Чому ж тоді необхідно кардинально усе міняти? Як зазначив виступаючий, на часі – прийняття районної Стратегії розвитку лісової галузі, яка б повністю відповідала потребам Рахівщини. Запровадження новацій та ще й у такому викладі – не на часі, а тому підприємці ясінянської долини їх не підтримують і готові відстоювати власну точку зору.
Підтримав попередника і голова ГО «Асоціація підприємств та підприємців Білотисянської долини ГО «Біла Тиса» Юрій Личковський, зазначивши, що й окремі європейські країни практикують схвалення Стратегій розвитку окремих територій, не виходячи за рамки законодавства.
Володимир Мартинів, виступаючи як приватна особа, підкреслив, що Стратегія – це тільки наміри, підводні каміння, про які поки що невідомо, криються у деталях, а тому варто дочекатися наступних кроків, не випереджаючи подій.
Насправді полярність думок – радує, бо саме у такий спосіб і має відбуватися дискусія. Власне бачення розвитку ситуації, думки стосовно схвалення Стратегії реформування лісового господарства запропоновано висловити і після обговорення документа в органах місцевого самоврядування.
Під час розгляду наступного питання порядку денного обговорили ліквідацію наслідків буревію на Рахівщині 17 вересня.
Не менш цікавою була дискусія щодо упорядкування мисливства на території району, який через факти браконьєрства став відомий далеко за межами краю. Однин з варіантів уникнення подібної «слави» – накладання на певний період мораторію на полювання, що уже практикувалося у нас попередніми роками.
Михайло Юращук
Остання зміна сторінки: 28-11-2017 14:31