Про готовність медицини Закарпаття до роботи в нових умовах йшлося на нараді в облдержадміністрації

У середу, 27 листопада, у сесійному  залі облради відбулася розширена нарада з керівниками медичних закладів краю, яку провів заступник голови облдержадміністрації Олексій Гетманенко. Участь у нараді також взяли директор департаменту охорони здоров’я Єлизавета Біров, його спеціалісти, керівники медзакладів області, підрозділів райадміністрацій та міськвиконкомів.
Піднімалися питання змін у фінансуванні системи охорони здоров’я, створення госпітального округу, комп’ютерізацію лікарень, будівництво амбулаторій та інші актуальні питання.
З 1 квітня 2020 року механізм фінансування закладів змінюється: з медичної субвенції на розрахунок за надані послуги з Національною службою здоров'я. Кожен заклад охорони здоров’я за наявності належних умов, обладнання та лікарів може надавати медичні послуги в рамках програми медичних гарантій. Оплата НСЗУ безпосередньо лікарням дозволить пацієнтам отримувати безоплатно медпослуги за чотирма пріоритетними напрямками: лікування інсультів, інфарктів, пологи та неонатальна допомога. Також будуть фінансуватися шість видів діагностики, амбулаторна, стаціонарна, хірургічна, паліативна допомога, мобільні стаціонарні бригади та 4 види реабілітаційних послуг.
Однак, для того щоб НСЗУ могло оплачувати ці медпослуги, всі державні заклади повинні бути перетворені у комунальні неприбуткові підприємства, бути підключеними до медичних інформаційних систем, укласти договір з НСЗУ і найголовніше – відповідати всім вимогам та стандартам надання медичної допомоги. А це не тільки належне обладнання та фаховий персонал, але й повний спектр всіх медичних послуг.
– У нас в області первинна ланка повністю працює на новій моделі фінансування, – зазначила директор департаменту охорони здоров’я Єлизавета Біров. – Фактично у турборежимі 22 обласні медзаклади пройшли перетворення у КНП. Районні лікарні теж закінчили цю процедуру. На черзі – створення госпітального округу в межах якого пацієнти можуть отримати весь спектр медичних послуг: від профілактичного огляду до складного оперативного втручання із подальшою реабілітацією. Наразі такого комплексу немає жоден район області. Такого висновку дійшла група незалежних експертів, які аналізували мережу медичних закладів Закарпаття. Госпітальний округ повинен відповідати щонайменше двом вимогам: по-перше, має бути забезпечена доступність громадянина до якісної допомоги, по-друге, заклади, де надається ця допомога, повинні мати таке навантаження, щоб підтримувати належну кваліфікацію медичних фахівців.
Детально з аналізом, висновками та пропозиціями експертів ознайомила присутніх начальник управління лікувально-профілактичної роботи департаменту Ольга Чемет, яка зазнасила, що оптимальним рішенням для нашої області стало б створення єдиного госпітального округу з центром в Ужгороді та з низкою багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. Експерти пропонують створити такі лікарні другого рівня на базі Мукачівської ЦРЛ, Ужгородської ЦМКЛ, Тячівської РЛ, ЗОКЛ ім. А.Новака, а першого рівня – на базі Виноградівської РЛ, Хустської РЛ та Берегівської ЦРЛ. Однак, це тільки пропозиція і бачення експертів. Наприклад, потрібно більш глибоко та детально вивчити питання і з Рахівською лікарнею. Є ще низка зауважень та пропозицій. Однак, потрібно чітко усвідомити, що прив’язки медичних закладів до районів та ОТГ – не буде. Головним критерієм є якісне та доступне обслуговування пацієнтів.
Підтримав ідею створення єдиного госпітального округу й голова комісії з питань охорони здоров’я Закарпатської обласної ради Роман Шніцер: «Пацієнта везуть не в округ, а в лікарню інтенсивного лікування першого чи другого рівня. Визначальним має стати наближеність, фаховість та високий рівень медичної допомоги». Також висловив своє бачення та підтримав ідею доцільності створення єдиного госпітального округу й генеральний директор Центру легеневих хвороб Василь Скрип, який зауважив, що саме створення єдиного госпітального округу є найоптимальнішим рішенням – це дозволить розробити маршрути пацієнтів та максимально задіяти у лікувальному процесі весь потенціал медичної мережі.
Під час наради обговорювались хід використання державної субвенції на сільську медицину, будівництво та ремонт доріг та низка інших актуальних питань.
– У нас виготовлено електронну карту мережі закладів первинної, вторинної та третинної медичної допомоги, – сказав, підсумовуючи результати обговорення, Олексій Гетманенко. – По ній видно в яких часових рамках є доступність кожного громадянина Закарпаття для отримання медичної допомоги. Ця карта ще буде доповнюватися, оскільки є медзаклади, які будуть найближчим часом відкриватися. Наголошую на тому, що МОЗ і НСЗУ з квітня наступного року будуть фінансували лише ті заклади, які нанесено на цю електронну карту. Наша область хорошими темпами розпочала перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних на КНП, однак є проблеми у Тячівському районі, де ще не реформовано кілька медзакладів. Мова йде про Дубівську райлікарню №2 і 6 дільничних лікарень. Місцевим керівникам слід взяти під особистий контроль це питання, оскільки в разі їхнього не перетворення вони не зможуть укласти угоди з НСЗУ, відтак тягар їхнього фінансування ляже на місцевий бюджет. Щодо створення госпітального округу: його слід створювати не по локальним інтересам, а в інтересах всіх мешканців краю. Усі пацієнти, незалежно від місця проживання, повинні мати належний рівень надання медичної допомоги. Тому створюємо один госпітальний округ в межах всієї області і всі медзаклади, відповідно, будуть доступні усім мешканцям краю.

 

Остання зміна сторінки: 30-11-2019 13:13