Основною умовою шлюбу в українців завжди була взаємна любов молодят. Сучасне слово «шлюб» походить від слов'янського «слюб», що означало з'єднання за любов'ю. Законодавчим актом, який регулює положення про шлюб і сім’ю в Україні є Сімейний кодекс України.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Цей союз спрямований на утворення сім'ї, народження та виховання дітей. Вступаючи до шлюбу подружжя користується між собою рівними правами в особистих та майнових відносинах. Для укладення шлюбу необхідні дві умови: взаємна згода осіб, які одружуються та досягнення ними шлюбного віку.Статтею 22 Сімейного кодексу України встановлено шлюбний вік для чоловіків та жінок – 18 років. Досягнення шлюбного віку визначається на день державної реєстрації шлюбу (а не на день подачі заяви). За заявою особи, яка досягла 16 років, рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Для цього повинні бути поважні причини, зокрема це може бути вагітність жінки, тощо.
Укладення шлюбу можна умовно поділити на такі етапи.
1. Звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (селищної, сільської ради) жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб. Заява про державну реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто до будь-якого відділу (селищної, сільської ради)за їхнім вибором. Якщо виникли поважні причини через які особи або один із них не може особисто подати заяву, то це можуть зробити їх представники. Заява та повноваження представника мають бути посвідчені нотаріально. Заява про державну реєстрацію шлюбу є чинною протягом 3 місяців від дати її подання.
2. Ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми правами та обов'язками. На органи державної реєстрації актів цивільного стану (селищні, сільські ради) покладено обов'язок щодо ознайомлення осіб, що подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутнім батькам та подружжю та попередження про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров’я. Приховування тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
3. Прийняття органами державної реєстрації актів цивільного стану (селищними, сільськими радами) заяви за наявності всіх необхідних документів. При поданні заяви особи, які бажають зареєструвати шлюб, зобов'язані подати паспорти чи інші паспортні документи. Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб тільки при пред’явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу.
Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою (стаття 34 Сімейного кодексу України).
Шлюб реєструється після закінчення одного місяця від дня подання заяви у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця. Якщо ж вони з поважних причин не можуть прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану, то за їх заявою реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці.
Положеннями статті 35 Сімейного кодексу України передбачено, що при здійсненні реєстрації шлюбу нареченим надається право на вибір прізвища: обрати прізвище одного з наречених як спільне прізвище або залишити свої дошлюбні прізвища; приєднати до прізвища нареченого (нареченої) прізвище нареченої (нареченого) та за взаємною згодою визначити порядок їх приєднання. Документом, що підтверджує реєстрацію шлюбу, є Свідоцтво про шлюб, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У документах, що посвідчують особу тих, які одружилися, проставляється штамп про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу державної реєстрації шлюбу.
На сам кінець хочеться зазначити, що різниця у віці осіб, які бажають одружитися не має значення. Також діючим законодавством не обмежується і максимальний вік, в якому можна укласти шлюб.Отже, якщо скаже ваше серце, що ви зустріли людину, яку по справжньому покохали, якщо вона по справжньому покохала вас - значить ви готові до створення сімейного союзу, у якому «любов ніколи не перестане існувати».
Головний спеціаліст
відділу ДРАЦС РС Рахівського РУЮ
Г.В. Гаманюк
Остання зміна сторінки: 30-05-2014 11:39