Фестиваль “Гуцульська ріпа”

5 вересня, Лазещина відзначила День села та п’ятий фестиваль “Гуцульська ріпа”, організатори якого роблять акцент не тільки на гастрономії, а й на збереженні прадідівських традицій.
В обідню, по-осінньому дощову пору, мешканці Лазещини зібрались в центрі населеного пункту. Привітали лазещинців голова районної держадміністрації Дмитро Андріюк та голова районної ради Іван Сурмачевський. Вони вручили спільні грамоти райдержадміністрації та райради найбільш ініціативним лазещинцям.
Після офіційної частини громада вирушила у грунь, де відбувалася розважальна частина дійства. Тим, хто прийшов відпочити від буденних справ, на вході прикріплювали символи свята і взагалі Карпат – стрічки-говерлянки, які повторюють контури найвищої нашої гірської вершини і стали брендом фестивалю.
Страв з картоплі цього року на фестивалі було менше, зате побільшало інших, гуцульських.
Ще одним символом свята стала кумедна бутафорська осучаснена корівка, розміщена поруч зі сценою. Чому саме ця тварина?!
– Тому що корова – символ достатку, благополуччя. Якщо ґазда має корову, а ліпше – дві, і має ріпу, тоді не буде голодний і перезимує суворі зими. Ми ставимо за мету підтримання старих традицій і звичаїв, а молоко з картоплею дуже підходить, – пояснив зі сцени Богдан Пранничук – один з організаторів фестивалю, голова обласного центру Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму.
Посмакувати ріпою цього року до Лазещини з’їхалося чимало охочих, не тільки з Києва, Львова, Вінниччини, а й зі Словаччини, Чехії, навіть Єгипту.
Місцеві ґазди та ґаздині пригощали картопляниками, кремзликами, варениками з ріпою, пюре, по-полонинськи, кручениками за різною рецептурою приготування.
Олена Тафійчук та Марія Лофердюк зготували і піцу з картоплі, а їхні голубці, борщ, грибова юшка, скомирда (місцева назва баношу) йшли “на ура” і варті того, аби забути про дієту. До цього винахідливі господині пропонували огірки, рибу, м’ясо, окремо – солодку випічку.
Компоненти до страв готували напередодні, увечері, а зрання варили тут же, на місці. Крім того, пропонували різні домашні настоянки: яфинівку, на золотому корені, а настоянку на кропиві приїжджі забирали пляшками. Марія та Віталія Климпуші зі всього різноманіття пригощали гостей торбами з ріпи. Шашлик, кури смажені теж користувалися попитом, як і пиво, квас та зігріваючий гарячий чай.
Найбільший картопляний корж спекли працівниці дитячого садка Олена Вербищук, Ганна Яковецька та Наталія Андрійчук. Вони гарно прикрасили його, змастивши маслом і притрусивши бринзою. На його приготування пішло два мішки картоплі, як зізналися жінки, – біля 50-ти кілограмів. Окремо наготували ріп’яників, варених страв, ковбасок з картоплі запечених, вареників, обсмажених в сухарях, тертяників смажених, круглих, з бринзою, зокрема й запечених в капустяному листі… Воістину предки залишили великий спадок страв, які щодня мали на столі. Ґаздині поділилися, що з картоплі можна приготувати понад 100 їх різновидів. Пропонувалося все це добро запивати квасним молоком.
Вабило око і різнобарв’я сувенірів: від дріб’язкових брилків – до капчурів, дерев’яних та плетених з лози виробів, кукурудзи і очерету. Попитом користувався також гірський мед.
А розважалися гості та жителі Лазещини конкурсами “Прищепки”, “Найдовша лушпина”, “Метання довбні”, вправлялися, хто швидше почистить ріпу, вилізе на вершину стовпа і дістане подарунок, а також “забивали цвяха”, мали продовжити і придумати коломийку “На тім боці при потоці, вродилася ріпа…”. Не обійшлося й без традиційної гуцульської ватри. Діти, щоб не сумувати, спускалися з гірки-атракціону.
Була насиченою і концертна програма. Відкрив її Лазещинський дитячий оркестр народних інструментів “Трембіта” (керівник Іван Спасюк), продовжили – вокальний ансамбль “Смерічка” з Квасів, танцювальна група “Гуцульські барви” (керівник М. Рещук). Ведучий заходу – Василь Клочуряк, методист відділу культури і туризму Ужгородської РДА, а також член творчої спілки “Асоціація діячів естрадного мистецтва України”, вправно вів концерт, запрошуючи на сцену коломийкарів, троїстих музик, дуети із Чорної Тиси, гумористів, оркестр народних інструментів з Квасів, учасник якого Олекса Бойчук розвеселяв публіку сороміцькими коломийками.
Дивували виконавською майстерністю лауреат обласних та республіканських конкурсів Віктор Пап, заслужений артист, людина-оркестр, який грає на різних народних інструментах Михайло Твердий, соліст гурту “Край” Районного будинку культури Іван Мисинчук. А “Газдиньки” з самодіяльного народного ансамблю із с. Пацканьово (керівник М. Панько) ще й подарували головам Лазещини та с. Водіраді зі Словаччини кошики з власноруч вирощеними фруктами та слив’янкою.
Завітали на свято відомий художник Богдан Худан з Івано-Франківщини та закарпатський письменник, етнограф, мистецтвознавець Іван Хланта, які познайомили горян зі своєю творчістю.
А завершилось свято яскравим феєрверком: