Пам’ятки дерев’яної архітектури

Національним культурним надбанням загальнодержавного значення є релігійні культові споруди зі старовинною архітектурою.

Історичний ансамбль пам’яток дерев’яної храмової архітектури Рахівщини формують  церкви  Різдва Пресвятої Богородиці (Успенська) у с. Ділове (1750 р.), Преображення Господнього  у с. Лазещина (1780 р.) та два храми Св. Миколи Чудотворця  у с. Середнє Водяне – «нижня», або «долішня» (1776 р.) і «верхня», або «горішня» (1428 р.),  Вознесіння Господнього в смт. Ясіня (1824р.)

Пам’ятки дерев’яної архітектури – Миколаївська церква (1428 р.) в с. Середньому Водяному, Струківська церква (1824 р.) в смт. Ясіня, Успенська церква (1750 р.) у с. Діловому.

с. ЛАЗЕЩИНА-ПЛИТОВАТИЙ

В селі стоїть одна з двох закарпатських хрещатих гуцульських церков. П’ять зрубів церкви утворені перетином двох прямокутників, що в плані мають майже рівнораменний хрест. Чотири рамена вкриті двосхилими дахами. Центральний зруб переходить у восьмистінний барабан, вкритий стрімким восьмисхилим шатром.

За однією версією церкву збудовано у 1780 р. в селі Яблуниця теперішньої Івано-Франківської області, а взимку 1871 р. її розібрали і перевезли на санях в Плитоватий. Більш вірогідним є датування церкви 1872 роком згідно з написом на одвірку.

Лазищина-Плитоватий. Церква Преображення Господнього (на фото) , 1780 р.

с. СЕРЕДНЄ ВОДЯНЕ

В румунському селі збереглися дві дерев’яні церкви. Верхня церква належить до найбільш стародавніх дерев’яних храмів Потисся і України. Найдавнішими частинами є дубові зруби (1428 р.), надбудову над якими зведено біля 1600 р. Близько 1760 р. відбулася ще одна перебудова. Суворі монументальні форми храму, що нагадують середньовічні романські споруди, вимальовуються мужнім силуетом на фоні неба. Це одна з небагатьох дерев’яних церков, що мають настінні розписи. Чотириярусний іконостас походить з 1761 р. Біля церкви стоїть дерев’яна одноярусна каркасна дзвіниця і цікаве дерев’яне розп’яття.

Середнє Водяне. Церква св. Миколи Чудотворця (верхня) , 1428, XVIII ст.

Нижня церква – двозрубна, тридільна з п’ятигранним вівтарним зрубом, збудована з дубових брусів. Усі об’єми вкриті високим двосхилим дахом та охоплені опасанням. Над бабинцем – висока башта, вкрита строгим шатром, характерним для багатьох марамороських церков. Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів. Цікавою особливістю є те, що двері влаштовано на південному фасаді. Храм збудували в середині XVII ст.

Середнє Водяне. Церква св. Миколи Чудотворця (нижня) , середина XVII ст.

ЯСІНЯ

Назва відомої Струківськї церкви походить від прізвища засновника села Івана Струка, який колись збудував каплицю на місці теперішньої церкви, а пагорб з церквою люди вважають святим.

У червні 2013 року Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа українських дерев’яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Церква Вознесіння є однією з найдосконаліших дерев’яних церков на всій Гуцульщині. На одвірку церкви вирізано декоративну композицію з трьох хрестів і дату спорудження 1824 р. Всередині збережено чудовий іконостас.

Дзвіниця Вознесенської церкви 11 м заввишки за своїми архітектурними та художніми якостями займає місце серед найдосконаліших витворів закарпатського народного зодчества. Переповідають, що вона була перенесена до Вознесенської церкви в 1895 р. від знищеної пожежею церкви в північній частині селища. На верхньому одвіркові зазначено дату спорудження дзвіниці — 1813 р.

Ясіня. Церква Вознесіння Господнього (Струківська), 1824 р. і дзвіниця, 1813 р.