Чорна Тиса

Витік Чорної Тиси знаходиться на висоті 1400 мнад рівнем моря на північно-східному схилі хребта Свидовець.

Довжина ріки Чорна Тиса – 49 км. Площа басейну – 315 км2. Увесь басейн Чорної Тиси лежить у гірській місцевості, це й визначає гірський характер режиму та будову долини. Так, долина річки глибока, помірно звивиста. Швидкість течії у межах 1,0 – 1,5 м/с.

У Чорної Тиси є чотири основні притоки. Три з них – у вершинній частині ріки (Апшинець, Станіслав і Довжана). Четверта і найбільша Лазещина впадає в Чорну Тису зліва в селищі Ясіня, на відстані27 кмвід злиття двох Тис. Річка доволі повноводна весною, з великим уклоном і швидкістю.

На початок річки веде стара брукована дорога з перевалу Околи, яка виводить на велику полонину. З правого боку дороги, на межі полонини і лісу лежить величезна брила каменю, на якому написано, що тут виток Тиси і дата – 1882 рік. Тут же побудований монумент у вигляді великої бетонної стіни, яка підперла схил. З цієї стіни б’є джерело. Це і є виток Чорної Тиси. Монумент прикрашають альтанки, мощений каменем майданчик, тумби з ланцюгами, інше.

Водність Чорної Тиси, як і всіх карпатських річок, зазнає значних змін протягом року. Характерною особливістю внутрішньо-річного розподілу стоку є наявність паводків упродовж більшої частини року, нестійкі літньо-осінні та зимові межені та нечітко виражене весняне водопілля, сформоване талими та дощовими водами. Швидкість води в річці, залежно від сезону, становить 4 – 9 км/год, нахил русла – від 3 до 15 м/км. В руслі – мілини, завали, невеликі пороги, низькі містки, навали на крутих поворотах, штучні пороги для аерації води. Але все це стосується вершинної ділянки, до впадіння Лазещини. Нижче Чорна Тиса має елементи гірської річки: потужні шивери, пороги, стоячі хвилі, вири, високі скельні береги, в багатьох місцях закріплені бетонними стінами. З обох боків річки на схилах – ліс.