Колективи художньої самодіяльності Рахівського району

Колективи художньої самодіяльності Рахівського району зі званням "народний"

Народний гурт "Край" Рахівського районного будинку культури (керівник Іван Мисинчук);
Народний театр сільського будинку культури с. Костилівка Рахівського району (керівник Володимир Ковач);
Народний ансамбль пісні і танцю "Лісоруб" селища Великий Бичків Рахівського району (художній керівник Володимир Шепета);
Народний самодіяльний оркестр гуцульських народних інструментів Рахівського районного будинку культури (художній керівник Петро Ерстенюк);
Народний фольклорний театр с. Богдан Рахівського району (керівник Марія Ретізник);
Народний вокально-інструментальний ансамбль "Синьогори" селищного будинку культури смт. В.Бичків Рахівського району;
Народний румунський фольклорний колектив "Мугурел" будинку культури с. Б.Церква Рахівського району (керівник Іван Алб);
Народний квартет "Горяни" Рахівського районного будинку культури (керівник Іван Мисинчук);
Народний духовий оркестр "Фермата" Рахівського районного будинку культури (керівник Ярослав Думин).
Самодіяльний народний оркестр гуцульських інструментів будинку культури с. Кваси (кер. Микола Мищик).

Самодіяльний народний оркестр гуцульських інструментів РБК

Самодіяльний народний оркестр гуцульських народних інструментів (художній керівник Петро Ерстенюк) створено у 1956 році, на базі колишнього Рахівського лісгоспу, за підтримки тодішнього директора Рахівського лісгоспу Миколи Морочила та керівника району Михайла Писара.
І ось уже понад 55-ть років учасники оркестру по крихітці збирають музичні скарби гуцулів, і обдаровують ними людей. За клопітку роботу колективу у 1973 році присвоєно звання "народного".
В репертуарі оркестру-музично-етнографічні композиції: в’язанки гуцульських мелодій і пісень, обрядових творів, окремі з них стали візитною карткою оркестру. Зокрема, музично-етнографічна композиція "Полонинські наспіви" в обробці керівника Петра Ерстенюка, вівчарські трембітання; народні танці " Голубка ", "Дуботанець", "Лісоруб ", " Решето " та низка інших творів (" Свято в горах " – музична композиція, " Угорський чардаш ", " Ой піду я в полонину ", " В’язанка гуцульських мелодій ").
У музиці і піснях оркестру відтворюється багатогранне життя гуцулів, їх радість і болі, чудова природа Карпат, традиції і обряди, звичаї гуцулів. Милують око колоритній одяг, своєрідні музичні інструменти. І полонить душу дивовижна музика.
Цей колектив був учасником багатьох мистецьких заходів, брав участь у республіканських та всесоюзних творчих звітах художньої самодіяльності та майстрів декоративно-прикладного мистецтва.
Свою самобутність колектив представляв на сцені Словаччини, Угорщини, Румунії, був учасником і переможцем різних фестивалів-конкурсів. Учасник Фестивалю українських колядок та зимових Народних обрядів і традицій у м. Сігет ( Румунія ). Неодноразово нагороджувався почесними грамотами, дипломами, цінними подарунками за участь у різних культурно-мистецьких заходах, оглядах-конкурсах.
Любов до мистецтва відтворення світлих сторінок минулого наших предків при допомозі мелодій, обрядів, об’єднують усіх учасників колективу в одне прекрасне ціле, ім.’я якому – народний оркестр гуцульських народних інструментів.
Нині народний оркестр гуцульських народних інструментів – один із самодіяльних колективів в області, який завоював визнання любителів народної музики в нашому краю та за кордоном.
Розуміння високих духовних цінностей, любов до гуцульської мелодії, пісні-коломийки помножені на ентузіазм керівника, згуртовують учасників колективу до пропаганди народного мистецтва.

(самодіяльний народний оркестр гуцульських інструментів м.Рахів, кер.Петро Ерстенюк)

Духовий оркестр самодіяльного творчого об’єднання “Фермата”, м.Рахів, Закарпатської області

Духовий оркестр СТО «Фермата», був створений з колишніх учасників дитячого духового оркестру ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та учасників самодіяльних духових колективів м.Рахова.
Ініціаторами відродження духової музики в місті Рахові були Ярослав Думин, Володимир Волічак, Михайло Желізняк, Михайло Томашук, ретізник Ярослав. Перший виступ новоствореного колективу відбувся 9 травня 2001 року. Після чого, аж до 2002 року велася плідна робота над репертуаром та якісним, професійним звучанням новоствореного колективу, в чому змогли переконатися рахівщани на відзначенні 57 річниці перемоги у Другій Світовій війні, де колектив виступив з концертною програмою.
Саме з 2002 року аматорський колектив почав розвивати творчу діяльність в місті, області, за кордоном.
Колектив є постійним учасником різноманітних культурних акцій та заходів, як то фестивалів, конкурсів і т.ін. Зокрема:
Творчий вечір колективу спільно з викладачами Ужгородського музичного училища ім.Задора джазовим гуртом “Діксі-Деца” присвячений Всесвітньому Дню 8-го Березня (8.03.2005 року)
Учасники 15-го Міжнародного гуцульського фестивалю, м.Рахів, Закарпатської області (6-7.09.2005 року)
Учасники творчого звіту самодіяльних колективів та аматорів декоративно-прикладного мистецтва Рахівського району (9.05.2005 року)
Учасники районного фестивалю “Гуцульська бринзя” (7.09.2005 року)
Творчий звіт колективу спільно згуртом “Діксі-Деца” та “Джаз-Бенд” м.Київ (19.04.2006 року)
Виступили з концертною програмою по запрошенню міського голови міста Яремче, в рамках святкування “Дня першої згадки про Яремче”( 16.07.2006 року)
Учасники та лауреати музичного фестивалю “Літній фестиваль Белварош-Ліпотварош – 2006” (6.06.2006 року, м.Будапешт, Угорщина)
Учасники “Днів української культури”, де виступили з концертною програмою (14.07.2006 року, м.Свіднік, Словаччина)
Були запрошені з концертною програмою для участі у святкуванні “Днів міста побратима Рахова” (9. 09.2006 року, м.Деск, Угорщина)
Учасники та лауреати районного фестивалю “Ой, радуйся земле” (19.01.2007 року, м.Рахів)
Учасники та лауреати музичного фестивалю “Літній фестиваль Белварош-Ліпотварош – 2007” (31.05.2006 року, м.Будапешт, Угорщина)
Міжнародний фестиваль “Культурне літо” (2007 рік, м.Свіднік, Словаччина)
Учасники Міжнародного гуцульського фестивалю (2007 рік, м.Яремче)
Учасники марш-параду духових оркестрів
Учасники колективу - люди благородних професій, які стараються своєю творчістю пропагувати високий духовний світ української і , зокрема, Закарпатської духової музики, примножують духовну скарбницю нашого краю.

(самодіяльний народний духовий оркестр «Фермата», кер.Ярослав Думин)

(самодіяльний народний ансамбль пісні і танцю «Лісоруб», кер.Шепета)

(самодіяльний народний ансамбль пісні танцю «Лісоруб», кер.Володимир Шепета)

Народний вокально-інструментальний ансамбль "Синьогори" селищного будинку культури смт. В. Бичків

Народний вокально-інструментальний ансамбль "Синьогори" селищного будинку культури смт.В.Бичків Рахівського району (кер.О.Кузьмик).
Гурт «Синьогори» створено у 1986 році. На даний час він є активним пропагандистом української народної пісні, власних творів керівника колективу та пісень сучасних українських авторів. Його учасники проводять значну культурницьку діяльність по духовному та естетичному вихованню населення району та області.

Колектив є постійним учасником районних та обласних мистецьких заходів, конкурсів та фестивалів.
Під керівництвом викладача Великобичківської музичної школи Кузьмика Миколи Юрійовича у колективі проводиться грамотна творча робота над вокально-культурною ансамблевістю, диханням та сценічною культурою.
Учасники цього гурту – вчителі загальноосвітніх та музичних шкіл, всі мають вищу спеціальну освіту і пропагуючи своєю пісенною творчістю кращі твори української класики, сучасності та народного мелосу, примножують духовну скарбницю нашого краю.

Народний аматорський ансамбль пісні і танцю “Лісоруб” смт. Великий Бичків Рахівського району

У 1947 р. при місцевому ліспромгоспі засновано ансамбль “Лісоруб” (пізніше колектив діяв при лісохімкомбінаті). Спочатку це була хорова група, яка складалася з 18 чоловік. Керував нею інженер, самодіяльний композитор Микола Іванович Куцин. Згодом створено і танцювальну групу під керівництвом Михайла Євгеновича Мотрюка. Злиття в єдиний колектив відбулося після першого районного огляду колективів художньої самодіяльності в 1948 р. З цього часу його слава лине в усіх куточках Європи та України. Уже в 1949 р. колектив заявив про себе на огляді художньої самодіяльності в Києві, де виборов право захищати честь України на Всесоюзному огляді в Москві. Там зайняв третє місце, а був це 1951 рік. Через рік М. Мотрюк порекомендував молодому танцюристові Йосипу Волощукові, який пройшов школу хореографії в професійному колективі в Ужгороді, очолити танцювальну групу ансамблю.

(народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Лісоруб», кер. В. Шепета, балетмейстер М. Герман)

І не помилився. Здібний майстер танцю відразу поринув у творчу роботу. Усе життя віддав вихованню молодих танцюристів, став автором десятків самобутніх обробок народних танців (“Водичанський скаканий”, “Гуцулка”, “Гопак”, “Аркан”, “Чардаш”, “Молдавський” та танцювальних номерів до вокально-хореографічних композицій, які підготували з художнім керівником ансамблю Василем Пекарюком (“Бичківське весілля”, “Щедрий вечір у гуцульському селі”, “Бичківські вечорниці” тощо). На зміну керівнику М.Куцину приходить досвідчений диригент, фольклорист М.В.Мокану, який не тільки продовжив славну сторінку ансамблю, а й довів колектив до професійного рівня. У 1965 р. “Лісоруб” отримує гідну його творчій праці оцінку. Йому присвоєно почесне звання “Народний аматорський ансамбль пісні і танцю”. Згодом колектив очолює М.Кобулей, короткий час — М.Копинець. Друге дихання дістав “Лісоруб” у 1967 р., коли його очолив молодий спеціаліст, повний творчої енергії і завзяття, Василь Васильович Пекарюк. За 38 років його керівництва “Лісоруб” став улюбленим колективом не тільки в Україні, а й за її межами. Особливо з піднесенням зустрічали виступи ансамблю у Словаччині, Румунії, Угорщині, Польщі, Фінляндії. Зав’язалася творча співдружність колективу з відомими митцями України — народною артисткою України Кларою Балог, заслуженим артистом України Миколою Попенком, заслуженими діячами мистецтв України Степаном Мартоном, Петром Раком та Петром Сокачем, викладачами училищ і консерваторій Омеляном Кобулеєм, Михайлом Кречком. За великий внесок у скарбницю музичної культури та розвиток мистецтва художньому керівникові ансамблю В.Пекарюку та керівнику танцювальної групи колективу Й.Волощуку присвоєно почесні звання (“Заслужені працівники культури України”). Згодом у колектив влилися нові творчі люди, зокрема балетмейстер Мирон Герман, який із ентузіазмом продовжив традиції попередників. Дух “Лісоруба” живе уже 57 років і продовжує свою творчу дорогу новими здобутками, відроджуючи і зберігаючи в своєму репертуарі перлини народної творчості, зібрані за весь період існування.

Нині колектив нараховує 65 учасників. У репертуарі колективу вокально-хореографічні композиції в постановці Йосипа Волощука “Привітальна”, “Гуцулка”, “Бичківські вечорниці”, “Словацькі візерунки”, “Мараморощино квітуча”, “І у вас, і у нас”, народні танці “Аркан”, “Коломийка”, “Водичанський скаканий”, український “Гопак”, пісні М.Попенка “Пісня про Україну”, “Гуцульщина мила”, пісні В.Калинюка, “Балада про скорботу”, “Ой не сумуй, мамо”; “Зоре моя вечірняя” (слова Т.Шевченка, музика Захарченка), українські народні пісні Закарпаття “Ішли женці жито жати”, “Висока лісочка”, “Моя мамко молодою”, “Ой на горі кирниченька”, “Шкода, Боже, шкода”, “Прилетіла качка”, “Віночок весільних пісень Закарпаття”, “Ой Дунаю, Дунаєчку” та ін.

Самобутні костюми співаків, музикантів і танцюристів надають чарівності виконуваним творам і сценічному дійству.
Колектив неодноразовий лауреат міжнародних, всесоюзних і всеукраїнських фестивалів народної творчості, представляв своє мистецтво в багатьох містах України — Києві, Львові, Івано-Франківську, Коломиї, в Росії, Словаччині, Угорщині, Румунії. Учасник звітів Закарпаття в Національному Палаці “Україна” (м.Київ, 1999, 2001, 2004 рр.), дипломант І-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної хореографії ім. П.Вірського (2003), гран-прі ІІ-го Гуцульського Міжнародного фестивалю (Вижниця, серпень 1992), лауреат ІІІ-го Гуцульського Міжнародного фестивалю (м.Рахів, серпень 1993), гран-прі VІІІ-го Гуцульського Міжнародного фестивалю (м.Косів Івано-Франківської області, серпня 1998).
Народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю „Лісоруб” (керівник – Шепета Володимир Леонідович, балетмейстер Мирон Герман) далеко за межами краю відомий своїми виступами.
В 2011 році ансамбль пісні і танцю брав активну участь в масових заходах як селища, так і району, області – зокрема:

святкування Нового року - новорічні щедрування ;
зустріч Старого Нового року;
районний фестиваль зимового фольклору „Ой, радуйся земле”;
творчий звіт колективів художньої самодіяльності Рахівського району "Краю мій гуцульський";
„Гуцульська бриндзя” - 12-й районний фестиваль гуцульської культури, та багато інших культурно-мистецьких заходів.

Учасники колективу – співаки, танцюристи, оркестранти – завжди в дорозі на репетицію, на концерт, на роботу.

(народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Лісоруб», кер.В.Шепета, балетмейстер М.Герман)

Остання зміна сторінки: 16-01-2019 16:26