Біженці в Україні: права та обов’язки

6091_html_1d32ea37Поряд з громадянами України на її території перебувають іноземці та особи без громадянства, а також біженці і мігранти. У загальному вигляді основи правового статусу вказаних осіб закладені у ст. 26 Конституції України, згідно з якою іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і методами, а також несуть ті самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» визначає порядок регулювання суспільних відносин  у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього  статусу, а також  встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист  в Україні.

Згідно статті 1 вищевказаного закону, біженцем є особа, яка не є  громадянином України і внаслідок обґрунтованих  побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких  побоювань,  або, не  маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Згідно статті 7 Закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,  біженцям або особам, яки потребують додаткового захисту необхідно подавати заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику  у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника.

До заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, додаються документи, що посвідчують особу заявника, а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. У разі якщо у заявника відсутні документи, що посвідчують його особу, або такі документи є фальшивими, він повинен  повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також  викласти причини виникнення зазначених обставин.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особа, яку визнано  біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на: пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом, працю, провадження підприємницької   діяльності,   не забороненої законом, охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, відпочинок, освіту, свободу світогляду і віросповідання, направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або  особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, оскарження до суду рішень,  дій  чи  бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  посадових і службових осіб, звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини. безоплатну правову допомогу в установленому порядку.

Також, особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має відповідні обов’язки, серед яких:

повідомляти протягом десяти робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про зміну  прізвища,  складу сім’ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства  України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;

знятися з обліку і стати на облік центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які  потребують додаткового або тимчасового захисту, за  новим  місцем  проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної   одиниці України, на яку  поширюється повноваження  іншого  центрального  органу виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту; проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує  державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.