Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса закликає врегулювати відносини при проведенні робіт з розчистки русел річок Закарпаття, щоб зупинити зухвалий, самовільний та неконтрольований забір річкових відкладів

На сайті Закарпатської обласної ради за №1035ПР/01-15 від 19.08.2017 р розміщено проект рішення восьмої сесії VII скликання щодо затвердження Програми «Регулювання водних відносин при проведенні робіт з розчистки русел річок в басейні р. Тиса у Закарпатській області».
Ініціатором розроблення чіткого механізму врегулювання водних відносин при проведенні розчистки русел річок є особисто голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль, автором Програми – Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса (керівник – Володимир Чіпак).
За сухими «бюрократичними та номенклатурними поясненнями», що викладені у Пояснювальній записці до Програми, простому пересічному жителю Закарпаття, напевно не дуже зрозуміло, які ж відносини народні обранці збираються врегульовувати. Тому спробуємо розтлумачити кому і для чого потрібна ця Програма.
1. Чому треба проводити розчистку русел річок Закарпаття ?
За географічним положенням і кліматичними умовами басейн річки Тиса (всі річки Закарпаття) належить до зони розвинутої дощової активності, що поряд з іншими несприятливими факторами є причиною формування високих, часто катастрофічних, паводків. Територія області пронизана густою мережею рік. Усього в області протікає майже 10 тис. річок, сумарною довжиною до 20 тис км. Кожна сьома річка України протікає в Закарпатті. Майже не має такого населеного пункту області, де не було б річки чи потічка.
Характерним для річок області є наявність річкових відкладів, що спричинять ерозію і розмивання берегів та погіршують умови проходження паводків, особливо — в зонах мостових переходів.
За даними багаторічних досліджень науковців, щорічне надходження відкладів до річки Тиса становить біля 400 тис. м3, а до її приток — від 30 до 150 тисяч м3. В останні роки спостерігається тенденція до збільшення твердого стоку (річкових відкладів) за рахунок вкрай недосконалих технологій ведення лісового господарства.
Що означає науковий термін «річкові відклади»?
Річкові відклади (алювіальні відклади, річкові наноси) – уламкові пухкі відклади, які формуються постійними водними потоками в річкових долинах. Річкові відклади представлені галечниками, які в давніх товщах перетворені в конгломерати, пісками, суглинками, глинами. Гранулометричний склад річкових відкладів змінюється вниз за течією річки (розмір частинок зменшується). Для річкових відкладів характерні незначна відсортованість та шаруватість матеріалу. Широко використовується як піщано-гравійна сировина в Закарпатті при будівництві і добре відома закарпатцям як «шутер» (з угорської – річковий гравій). Річкові відклади не є надрами, їх як правило відносять до загальнопоширених природних ресурсів, які використовуються в їх природному стані або з незначною обробкою і очищенням для задоволення переважно місцевих господарських потреб.
Отже, річкові відклади («шутер») утворюються самою річкою, створюючи окремі «острови» та бокові відклади в руслі, спричиняють руйнування корінних, природних берегів та створюють певні проблеми (перепони) при проходженні високої води (паводків), а тому й безумовно потребують очищення або ж розчистки.
Метою виконання робіт з розчистки русел річок є
– зниження гідравлічного навантаження (тиску) на гідротехнічні споруди (дамби, берегоукріплення, напівзагати), корінні береги річок, які зазнають розмиву та ерозії,
– відновлення природного стану русла річок,
– забезпечення умов проходження паводку на ділянках мостових переходів, інженерних комунікацій, що перетинають річку (газо – нафто та продуктопроводи).
Що ж таке розчистка русла:
Розчистка русла річки це роботи з часткового видалення (вилучення) з водних об’єктів надлишкових твердих наносів (відкладів), чагарників, деревини та побутового сміття без зміни їх природних або проектних параметрів. Як правило, виконуються не самій воді, а вище рівня води (на острові, боковій косі наносів, біля корінного берега).
Тепер стає зрозуміло, що річки «самі» утворюють річкові відклади («шутер») і їх треба періодично розчищати. Постає друге питання, як проводити розчистку русел річок.
2. Як проводити розчистку русел річок?
З метою організації взаємодії територіальних управлінь, органів влади й місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання для визначення технічних умов, черговості та механізму з підготовки і проведення робіт з розчистки русел річок, спрямованих на покращення умов проходження паводків на річках Закарпатської області за умови відсутності бюджетного фінансування, Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиси й розроблена дана Програма (дорожня карта дій з розчистки русел).
Потреба у регулюванні водних відносин при проведенні робіт з розчистки русел річок в басейні р. Тиса також зумовлена необхідністю створення механізму упорядкування обліку, складування та реалізації вилучених річкових відкладів і забезпечення відповідної сплати виконавцем платежів та інших відрахувань до обласного бюджету.
Тепер розглянемо крок за кроком саму ж Програму регулювання водних відносин при проведенні розчистки русел річок.
3. Умови проведення робіт.
Програми «Регулювання водних відносин при проведенні робіт з розчистки русел річок в басейні р. Тиса у Закарпатській області» покликана в першу чергу, врегулювати відносини, які виникають при проведенні робіт саме без залучення бюджетних коштів. У випадку бюджетного фінансування Виконавець визначається у відповідності до вимог діючого законодавства.
Ініціатором проведення робіт з розчистки русел річок області згідно із встановленими державою повноваженнями є Басейнове управління водних ресурсів річки Тиси, його підвідомчі міжрайонні управління водного господарства, а також органи місцевого самоврядування, власники гідротехнічних та інженерних споруд й комунікацій.
Визначення конкретних ділянок (місць), які потребують проведення робіт з розчистки русел річок проводяться спільною комісією із залученням спеціалістів профільних установ, представників органів державної влади та місцевого самоврядування у складі представників:
– водного господарства;
– департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації;
– проектної організації;
– органів місцевого самоврядування або місцевої держадміністрації;
– управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області;
– державної прикордонної служби у Закарпатській області (при визначенні ділянки (місця) розчистки в районі державного кордону);
– у разі перетинання річки інженерними комунікаціями — за участю заінтересованих сторін власників комунікацій.
Зазначена вище спільна комісія створюється місцевою районною державною адміністрацією на підставі звернення ініціатора проведення робіт. На підставі проведеного комісійного обстеження складається акт обстеження, який підписується всіма членами спільної комісії. Зафіксовані актом результати обстеження ділянки (місця) русла річки є підставою для розробки проектно-кошторисної документації, виготовлення якої замовляється у проектної організації на підставі договірних відносин.
Місця і порядок проведення зазначених робіт визначається відповідно до виготовленої проектно-кошторисної документації, яка обов’язково погоджується з організаціями, представники яких входять до складу спільної комісії з обстеження даної ділянки (місця) розчистки русла річки, Закарпатською обласною державною адміністрацією, Державним агентством водних ресурсів України та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
При розробленні проектної документації на виконання робіт з розчистки русла річки, зокрема, повинні бути дотримані наступні умови:
– розробка розділу «Оцінка впливу на довкілля»;
– чітке визначення місць складування річкових відкладів;
– проведення робіт зі стабілізації (укріплення) берегової лінії (якщо є така необхідність на конкретній ділянці робіт);
– влаштування інформаційних стендів у місцях проведення робіт для забезпечення громадського контролю;
– необхідність виконання авторського та технічного нагляду в ході проведення робіт;
– необхідність складання акту виконаних робіт.
4. Як буде проведена організація робіт?
Програмою пропонується, що проведення робіт з розчистки русел річок здійснюватиметься Виконавцем (суб’єктами господарювання незалежно від форми власності), за рахунок наявних власних коштів та коштів, отриманих від реалізації вилучених річкових відкладів. Перед початком робіт Виконавець зобов’язаний укласти договір на проведення технічного супроводу (консультування) для виконання робіт з розчистки русел річок з міжрайонним управлінням водного господарства, в межах зони діяльності якого будуть проводитися роботи. Зберігання всіх видобутих річкових відкладів до моменту їх реалізації (продажу) здійснюється виключно на тимчасових приоб’єктних складах, які визначені відповідною проектною документацією на виконання робіт з розчистки русел річок та погоджені з місцевим органом виконавчої влади.
На ділянках річок, де виконуються роботи, а також на тимчасових приоб’єктних складах зберігання видобутих річкових відкладів, обов’язково встановлюється інформаційний стенд, на якому повинна бути зазначена наступна інформація:
• повне найменування Виконавця робіт;
• юридична адреса або місце проживання фізичної особи-підприємця – виконавця робіт;
• прізвище, ім’я по батькові фізичної особи-підприємця або керівника юридичної особи — виконавця робіт;
• назва робочого проекту;
• передбачений об’єм робіт;
• терміни виконання робіт;
• базова ціна за один кубічний метр річкових відкладів.
Крім цього, Виконавець робіт зобов’язаний розмістити в доступному для огляду місці в межах ділянки (місця) виконання робіт план-схему території та місця, де будуть здійснюватись роботи і не допускати сторонніх фізичних і юридичних осіб до проведення будь-яких руслоочисних робіт на об’єкті
Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса через міжрайонні управління водного господарства здійснюватиме в межах компетенції нагляд за дотриманням вимог проектної документації та технології виконання робіт. Після завершення виконання робіт, визначених проектною документацією, об’єкт приймається спільною комісією у складі представників зазначених вище.
5. Хто і як вестиме облік та звітність?
Перед початком робіт Виконавець повинен завести пронумерований, прошнурований та скріплений печатками міжрайонного управління водного господарства, в зоні діяльності якого проводяться роботи, органу місцевого самоврядування або районної державної адміністрації, на землях яких виконуються роботи, журнал реєстрації обсягу видобутих річкових відкладів та перелік транспортних засобів. Програмою передбачено, що при кожному одиничному видаленні річкових відкладів за межі тимчасового приоб’єктного складу, Виконавець робіт зобов’язаний здійснювати реєстрацію обсягу вилучених річкових відкладів та зазначати інформацію щодо транспортних засобів, якими здійснювалося їх вивезення (державний номерний знак), при цьому надавати подорожні документи кожному транспортному засобу, що здійснює перевезення вилучених річкових відкладів за межі ділянки виконання робіт.
Основним критерієм обліку та звітності має стати вимога згідно якої Виконавець робіт зобов’язаний щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітнім, фіксувати об’єм вилучених річкових відкладів актом, який разом з виконавцем робіт підписує представник міжрайонного управління водного господарства, в зоні діяльності якого проводяться роботи, уповноважений представник органу місцевого самоврядування, в межах адміністративної території якого виконуються роботи, або місцевої районної державної адміністрації. Річкові відклади, які вилучаються в ході виконання робіт з розчистки русел річок, оприбутковуються Виконавцем робіт згідно з вимогами діючого законодавства. За вилучені річкові відклади, Виконавець робіт не пізніше 15-го числа місяця, що йде за звітнім, здійснює цільові та добровільні внески (відрахування) до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Розмір цільових та добровільних внесків (відрахувань) складає 10% від собівартості одного метра кубічного річкових відкладів, помноженого на обсяг вилучених у звітному періоді річкових відкладів. Собівартість одного вилученого кубічного метру річкових відкладів визначається Виконавцем шляхом складання відповідної калькуляції, яка погоджується з місцевими райдержадміністраціями, міськвиконкомами, на території яких проводяться роботи
Основним аргументом, важелем Програми є те, що кошти, які надійшли до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища спрямовуються на заходи з відновлення та підтримання в належному стані водних об’єктів Закарпаття (!). Якщо раніше, років 5 тому, кошти від проведення таких робіт надходили на рахунки сільських та селищних рад і, в більшості випадків, використовувались не за цільовим призначення, на розсуд голови села чи селища, то зараз ми пропонуємо їх консолідувати в обласному бюджеті, а саме направляти до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Таким чином, ми уникнемо розпорошеності коштів, яка притаманна для місцевих бюджетів та дотримуватимемось басейнового принципу управління водними ресурсами. Кошти, які надійдуть до обласного екологічного фонду використовуватимусь в першу чергу, на вкрай необхідні, першочергові заходи з відновлення та впорядкування річок всього басейну Тиси, а не тільки там, де проводились роботи з розчистки русел річок. Так, ми зможемо врегульовувати найбільш проблемні водогосподарсько-екологічні питання в межах всіє області, всього річкового басейну Тиси.
Ну і насамкінець про відповідальність за проведенням робіт.
6. Хто несе відповідальність?
Безперечно, що Виконавець робіт несе повну відповідальність за дотримання вимог природоохоронного законодавства, правил техніки безпеки та охорони праці, забезпечує належний стан прилеглої території, під’їзних шляхів, не допускає інших фізичних та юридичних осіб до проведення проектних робіт без укладеного з ним договору субпідряду.
7. Хто контролюватиме виконання вимог діючого законодавства при виконанні робіт з розчистки русел річок
Своєчасний та дієвий контроль за дотриманням вимог діючого законодавства при виконанні робіт з розчистки русел річок області здійснюють:
– Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації спільно з Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиса в межах компетенції в частині здійснення контролю за надходженням цільових та добровільних внесків до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та їх спрямування на відповідні заходи.
– Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, в частині здійснення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, згідно зі встановленими законодавством повноваженнями.
– Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в частині здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, своєчасністю та повнотою сплати до державного та місцевого бюджетів податків та інших обов’язкових відрахувань та платежів, згідно зі встановленими законодавством повноваженнями.
– Управління Державного агентства рибного господарства України у Закарпатській області, в частині здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо охорони водних живих організмів та умов середовища їхнього існування, згідно зі встановленими законодавством повноваженнями.
– правоохоронні органи – відповідно до компетенції.
Ось, ті 7 питань (кроків) передбачені Програмою, що дадуть змогу хоч частково компенсувати наслідки, яких зазнають наші річки від втручання людини.
Яка вигода від реалізації цієї Програми?
По-перше, закарпатці матимуть змогу без бюджетних коштів провести розчищення русел річок у найбільш проблемних місцях (ділянках), що дозволить частково убезпечити наші домівки, інфраструктуру від шкідливої дії води, покращить умови проходження паводкових вод.
По-друге, кошти від розчисток русел річок (10 % від собівартості 1 м3 річкових відкладів) надходитимуть до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та матимуть цільове спрямування на відповідні заходи з відновлення та збереження водних ресурсів краю. Якщо в минулому році до «екологічного» фонду області надійшло всього 8,1 млн. грн., то за рахунок прийняття зазначеної Програми за попереднім підрахунком додатково до фонду буде спрямовано близько 6 млн. грн., тобто він зросте в 1,5 рази, а значить можна буде зробити більше користі для наших річок.
По-третє, не залучаємо жодної державної гривні на проведення робіт з розчистки русел, а навпаки використовуємо отримані кошти від реалізації річкових відкладів для поповнення обласного бюджету.
По-четверте, питання самовільних і неконтрольованих розчисток буде закрито – раз і назавжди. Існує чіткий механізм проведення робіт з розчистки русел. Корупційна складова зникне. Натомість на річках області буде чіткий, злагоджений і зрозумілий порядок дій. (Програма регулювання водних відносин).
По-п’яте. Екологічна складова. В річку сміття – з річки гравій. Ось принципи дій, кредо окремих суб’єктів господарювання, які самовільно проводять роботи в руслах річок.
Ну і звичайно, можливо найбільш важливий аспект Програми. «Шутер» (річкові відклади, наноси) – потреба, яка є завжди нагальною для закарпатців. Його без проблем можна буде придбати за доступними цінами у виконавця робіт.
БУВР Тиси розробила такий прозорий механізм дій (Програму) щодо проведення робіт з розчистки русел річок області у 2006 році та 2012 році повторно та подала народним обласним обранцям на розгляд, але проект не був навіть прийнятий до розгляду депутатами, що сприяло подальшій діяльності «гравійних» ділків.
Нині ж є сподівання, що сьогоднішній депутатський склад Закарпатської обласної ради підтримає ініціативу голови Закарпатської ОДА Г. Москаля щодо врегулювання водних відносин при проведені робіт з розчисток русел річок. Чергове засідання сесії покаже екологічну свідомість депутатів та розуміння проблеми, що час навести лад в проведені робіт в руслах Закарпатських річок.

Додаток додається.