Туристичне Закарпаття. Воловеччина: Святодухівська церква та дзвіниця 18 століття

Сакральні мистецтво та архітектура – це та частина туристичної інфраструктури, яка чи не найбільше потребує збереження і відновлення. Закарпаття має, чим пишатися і що показати світові. Дерев’яні церкви, датовані від 15 століття, збереглися і по наш час. Найдавніша церква Воловеччини – Церква Святого Духа – зараз переживає друге народження у своїй 250-річній історії.

Локація: с. Гукливий.

Святодухівська церква знаходиться у дуже мальовничому місці – з одного боку різнобарвне передгір’я з усіма принадами сільського життя, з іншого – гірська річка Гукливчик. Старші люди пам’ятають, як колись на свята тут проводилися богослужіння, а ще знають, що іконостас розписував німецький художник Франц Пеєр. Чому ця деталь є важливою? Та тому що унікальний розпис зберігся від самого 1784 року. Зараз, під час реставрації, іконостас надійно запакували у захисну плівку.

– Нині ми проводимо тут заміну пошкоджених елементів конструкції, зокрема замінимо гонтове покриття та лемех… Окрім того, всередині церкви буде замінено частину дерев’яних елементів, які зіпсувала волога. Цій церкві понад 250 років. І за цей час елементи архітектури настільки зазнали деформацій, що через неправильні геометричні фігури їх дуже складно замінити. Водночас, як для такої старовинної будівлі, церква знаходиться у дуже задовільному стані. Видно, що за храмом доглядали, – зазначив майстер об’єкту Ігор Васильєв з Львівщини.

Реставрувати церкву мали намір і раніше, але бракувало фінансування. Цікавий факт – у 2001 році село відвідав тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль. Йому показали й Гукливську церкву, яка перебувала у вкрай занедбаному стані. Тоді очільник обласної адміністрації віддав власні кошти, аби храм почали рятувати. Спільними зусиллями вдалося вкрити новим ґонтом дахи. Місцеві кажуть, що хоч деревину і вразив грибок, але нова крівля таки берегла церкву протягом 17 років, завдяки чому зараз є, що реставрувати.

– Це центральна церква району, її будівництво орієнтовно датоване 1765 роком. Свого часу тут навіть функціонувала школа дяків. У своєму первозданному вигляді у конструкції не використали жодного цвяха. Зараз на об’єкті тривають реставраційні й протиаварійні роботи. Минулого року було виконано робіт на 300 тисяч гривень, цього року виділено 900 тисяч, – розповів сільський голова Гукливого Федір Бирак, який ініціював реставрацію храму. – Тепер зроблено проекти ще й на старовинну дзвіницю й іконостас, однак поки що фінансується проект лише щодо церкви.

На території навколо храму можна побачити кілька хрестів, зокрема й два кам’яні початку 19 століття. Це могили настоятеля храму і його дружини, а їхня 3-річна донечка була похована у самій церкві, де на стіні й досі збережено відповідний напис та намальоване розп’яття.

Ще одне пам’ятне місце біля святині – металевий хрест на кам’яному постаменті. Його встановили ще у 1904 році, відтоді лише підфарбовували. На хресті є табличка, на якій і досі можна прочитати, хто з громади і скільки пожертвував на встановлення.

Відновлення Святодухівської церкви – доволі динамічний процес. На фото видно, що з віковими прогнилими елементами вже сусідять нові дерев’яні конструкції, оброблені спеціальним розчином від ураження шкідниками і грибком. Майстри, що задіяні на об’єкті, мають значний досвід у відновленні старовинних дерев’яних церков і люблять свою роботу. Фінансуються роботи у рамках обласної Комплексної програми охорони культурної спадщини.

У 2018 році Святодухівська церква та дзвіниця 18 століття увійшли у ТОП-10 цінностей туристичного Закарпаття в номінації «Архітектурна цінність». Місце, де й досі живуть багатовікова історія та духовна традиція, варте того, аби заїхати сюди і побачити один із верховинських шедеврів.